|
|
|
|
Верховна Рада, заборонивши куріння у громадських місцях, нарешті зробила щось на користь здоров'ю українців. Я розумію гнів курців, але, шановні, ваша звичка вбиває не лише вас - вона вбиває тих, хто вас оточує. Шкідливість пасивного куріння давно науково доведена. Напівзаходи на кшталт виділення окремих залів для некурців ні до чого не довели - за браку вентиляції та герметичних дверей між залами толку від такого розділення нуль. Тому я радий цьому рішенню. Подивимося, чи будуть його виконувати...
|
|
Comments: Read 21 or Add Your Own.
|
|
|
|
Щиро заздрю тим людям, які здатні пропливати кілометри у басейні. Мені стає нудно вже після 8-10 25-метрових пропливів. Пару разів одним стилем, пару разів другим, ще пару - на спині, а потім знову по колу... А вам не нудно в басейні?
|
|
Comments: Read 11 or Add Your Own.
|
|
Wednesday, May 23rd, 2012
|
|
|
З 1 вересня у Болгарії почнуть переводити в регіони деякі органи центральної влади: Дирекція з туризму Міністерства економіки, енергетики і туризму переїде в Пловдив, а Агентство з рибальства при Міністерстві сільського господарства і продовольства - в Бургас. У Кутаїсі, здається, вже звели будівлю парламенту Грузії, який ось-ось має переїхати в друге за розмірами грузинське місто.
Думаю, Україні давно час теж виселити чиновників з Києва. Міненергополітики та вуглепрому просто ідеально виглядав би в Донецьку (до речі, УРСРівське мінвуглепрому там і було). Туди ж варто відправити і міністерство екології та природних ресурсів України з МНС. Мінагрополітики - в якийсь з аграрних обласних центрів (Вінниця, наприклад). Мінкультури хай буде у Каневі. Міністерство економічного розвитку і торгівлі України - у Дніпропетровську чи Харкові. Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України непогано прижилося б у Львові. Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України - в Одесі. Міністерство соціальної політики України - в Ужгороді чи Чернівцях. Решту міністерств усе ж варто лишити у столиці.
Не побачили тут свого міста? Не журіться, ще ж є десятки різноманітних служб...)
|
|
Comments: Read 2 or Add Your Own.
|
|
|
Не знаю, чи хтось з філологів серйозно та постійно вивчає особливості того варіанту російської мови, якою говорять в Україні, та намагається систематизувати їх. Відповідна стаття на УкрВікіпедії (Російська мова в Україні) чомусь обмежується суто історичними, соціальними та політичними аспектами. А це ж, між нішим, мова, якою розмовляються мільйони людей і яка досить відмінна від стандартною російської! РосВікіпедія (Русский язык на Украине) розглядає й філологічні аспекти української російської, але наводить чомусь приклади українізмів ще з ХІХ століття: "Газета «Киевский телеграф» в 1854 году отмечала особенности речи некоторых киевлян: сюдою и тудою (вместо «этим путём», «тем путём»), смеяться с (вместо «смеяться над»), додому («домой»)".
Саме на цьому - запозиченні місцевими російськомовцями української лексики - хочу зупинитися. Як я вже зазначав у пості минулого місяця, великий вплив українська на місцевий варіант російської має в усьому, що пов'язане з релігією та загалом народними традиціями ("пасочки", "писанки", "вышиванки", "рушники" і т.д.). Думаю, більшість, скажімо, киян і не знає, що у російській російській є власні відповідники цих слів. Також я постійно чую, як у Києві російськомовні вставляють в мовлення українські приказки, фразеологізми чи просто емоційно навантажені слова: "Что ты мне коников тут выкидаешь?" (жінка до дитини на дитячому майданчику); "А тут такое началось - ховайся!"; "Тикай!" тощо.
Але ці всі слова та вислови пов'язані з незакінченим процесом асиміляції і є просто продовженням хрестоматійних "шо" та "га". Думаю, не помилюся, якщо скажу, що більшість сьогодні російськомовних киян в дитинстві або самі говорили, або постійно чули від рідних українську мову. Значно цікавішими з соціолінгвістичного полгяду є ті (начебто) російські слова, які зародилися в Україні вже в останні 20 років, внаслідок часткової ізоляції українського російськомовного масиву. Щоб їх помітити, треба постійно мігрувати між Росією та Україною. Леонід Бершидський у колонці у "Фокусі" навів як приклад такого слова "такое" - виявляється, вперше він його почув саме в Києві! Хтось знає ще подібні слівця?
|
|
Comments: Read 71 or Add Your Own.
|
|
|
|
Друзі, як вам англомовні оголошення станцій у київському метро? Мені не дуже сподобалося те, що диктор на свій лад переінакшив назви і вийшов якийсь англо-український суржик - наприклад, "Юніверсітет". Можливо, варто було англійською робити лише "підводку", а назви лишати ті, які начитує диктор українською. Якщо я не плутаю (давно вже це чув), саме так роблять у тих містах США, де в громадському транспорті оголошення дублюють іспанською. Ну, й тембр голосу експат-диктора якийсь не дуже приємний, особливо якщо порівнювати з поставленим голосом традиційних київських метродикторів.
|
|
Comments: Read 8 or Add Your Own.
|
|
|
|
Сьогодні мають відкрити новий термінал у "Жулянах". Дуже радий відродженню цього київського аеропорту, я яким у мене пов'язано чимало дитячих спогадів. Вперше я вилетів з нього, коли мені не було ще й року - у квітні 1981 року. І потім щоліта, доки існував СРСР, з нетерпінням чекав авіаційного ритуалу. На Хрещатику ми з батьками сідали на 9-ий тролейбус і їхали через півміста до летовища, де вже чекав Ан-24 (а у ньому - гарні стюардеси, які приносили цукерки-льодяники та газовану воду). У радянські часи "Жуляни" були надзвичайно активним аеропортом - щокількахвилин тут злітали чи сідали Ани-24-і та Яки-42-і, які сполучали Київ з багатьма містами європейської частини СРСР. Невдовзі після розвалу Союзу розвалилался й радянська система цивільної авіації, пасажиропотік у невеликому аеропорту, який завжди спеціалізувався на внутрішньому сполученні, впав до мізерного. Почали гуляти чутки про його перетворення на центр ділової авіації або й взагалі про банальну забудову. На щастя, нічого з цього так і не трапилося, аеропорт ожив! Тепер же він стане просто ідеальним місцем для базування лоукостів - будемо сподіватися, що Wizzair був лише першою ластівкою!
|
|
Comments: Read 17 or Add Your Own.
|
|
|
|
Два тижні тому з дружиною взяли участь в акції «Зробимо Україну чистою», залишилися двоякі враження. З одного боку, незважаючи на офіційно робочий день, прибрати зелену зону на київській Оболоні біля Дніпра прийшло досить багато народу. Спільними зусиллями ми заповнили скляними та пластиковими пляшками, обгортками, одноразовим посудом та іншим сміттям цілий причеп до трактора. Але з іншого боку, узбережжя річки виявилося настільки засміченим, що наших сил просто забракло. А найприкріше вразила пасивність місцевого люду, який байдуже тягнув повз нас до води пакети з їдлом та ящики з пивом. Сподіваюся, хоч хтось з них того дня прибрав за собою сміття.
|
|
Comments: Read 11 or Add Your Own.
|
|
|
|
Цього року у Києві на диво мало георгіївських стрічок на приватних авто. За останні два-три тижні бачив лише дві. Натомість звернув увагу, наскільки багато автомобілістів чіпляють синьо-жовті прапорці чи іншу українську символіку. Втім, можливо, я просто бачу те, що хочу побачити :) Тому цікаво почути інші спостереження, особливо зі східних та південних регіонів.
|
|
Comments: Read 7 or Add Your Own.
|
|
|
Десь, здається, рік чи два тому на залізничній лінії Київ-Фастів, відразу за Глевахою, з'явилася нова платформа - 888 км. Звідки така назва? Звісно ж, це відстань від Москви. Навіть через 20 років після розвалу всесоюзного МПС Укрзалізниця принаймні символічно залишається його частиною. Звідси ж і Південно-західна залізниця у Києві (чому б не Центральна?) та Південна залізниця у Харкові (чому не Східна?).
Може, вже час перейменувати хоча би ці два структурні підрозділи УЗ? Я розумію, що перейменування - це значні витрати, але попереду ж все одно реформування галузі. І чи це буде корпоратизація, чи приватизація, все одно усі ці бланки, штампи, вивіски, таблички - усе це буде замінюватися. Якраз чудова нагода створити Центральну (або Київську) та Східну (або Харківську) залізниці.
|
|
Comments: Read 6 or Add Your Own.
|
|
|
|
Сьогодні у соцмережах популярний скан обкладинки книжки українських дитячих віршів видавництва "Махаон" (я так розумію - української філії) з російськими прапорцями. Я ж згадую наші видавництва незлим тихим словом, читаючи їхні творіння, майже щодня. І хай помилки в них текстуальні, не такі помітні (там букви бракує, там коми), але їх настільки багато, що волосся стає дибки. І при цьому в кожному виданні у вихідних даних вказане прізвище редактора! Цікаво, він чи вона хоч поверхово продивлялися той текст, перш ніж відправити його у друкарню? Іноді навіть складається враження, що це такий новий стандарт в українській видавничій справі - одна помилка на три-чотири сторінки. Із сумом згадуєш радянські книжки, де не було жодної помилки (а якщо й було кілька, то їх виносили на окремий приклеєний аркушик). До речі, приємним винятком є такі дитячі видавництва, як "Абаба" чи "Видавництво Старого Лева" - там редактори справді роблять свою роботу...
|
|
Comments: Read 8 or Add Your Own.
|
|
|
|
Дозвольте ще трохи помучити вас граматикою :) Вам нічого не муляє око у реченні "Київ, зустрічай кубок" (саме такий ролик зараз крутять у київському метро)? Невже кличний відмінок вже скасували? До речі, у місцевих організаторів Євро-2012 явно проблеми з українською мовою. Як можна було створити такий покруч - "Приймаюче місто Київ"? Як на мене, Host city Kyiv варто було перекласти просто як "Місто-господар Київ".
|
|
Comments: Read 8 or Add Your Own.
|
|
|
|
На сайті Тижня можна скачати "генетично-лінгвістичне" дослідження Костянтина Тищенка про походження українців (http://img.tyzhden.ua/Content/Files/tyzhden/Book%2016.pdf). Думаю, принаймні погортати цю брошурку буде цікаво всім, хто цікавится етногенезом, генетикою, порівняльною лінгвістикою тощо. Мені особисто була більш цікава генетична частина праці (до лінгвістичної ставлюся дещо скептично). Наприклад, зі здивуванням виявив, що сучасна генетика фактично підтверджує сарматську теорію походження поляків! Носіїв "каспійської" Y-гаплогрупи R1A серед них найбільше у Європі (51%). Щодо генетичних складових української популяції "спойлити" не буду - читайте самі :)
|
|
Comments: Read 7 or Add Your Own.
|
|
Thursday, April 26th, 2012
|
|
|
|
Коли сталася аварія на ЧАЕС, ми з батьком відпочивали на турбазі у Криму, у Планерському (тепер це знову Коктебель). Ясна річ, про вибух ми нічого не знали, хоча на будівництві станції працював мій дядько. Але буквально через день чи два ми вже мали вертатися до Києва. Прилетіли Аном-24 з Сімферополя до Жулян і відразу зрозуміли, що щось сталося. Все летовище було запруджене військовими транспортними літаками, навколо яких крутилися РАФіки швидкої допомоги. У приміщенні аеропорту нас зустріла сумна мама, яка розказала про вибух на АЕС. Звісно, нам з батьком не треба було вертатися до Києва, краще було залишитися у Криму, однак тоді ще не було мобільних телефонів чи інтернету... До сих пір, коли я згадую про Чорнобиль, спершу з моєї пам'яті виринають військові Ани та карети швидкої допомоги на жулянському летовищі, а вже потім - бачені не раз згодом кадри кінохроніки.
|
|
Comments: Read 2 or Add Your Own.
|
|
Tuesday, April 24th, 2012
|
|
|
|
Хочу звернути увагу шановного панства на надзвичайно поширену помилку, яка може докорінно змінити значення того, що ви хочете сказати чи написати: "посмішка" - це зла, неприязна усмішка. Російською це слово перекладається як "ухмылка". Будь ласка, не плутайте :)
|
|
Comments: Read 13 or Add Your Own.
|
|
|
|
Страшенно дратує, коли українські інтелектуали пишуть слово "медії"! Media - це вже множина латинського слова medium! Навіщо утворювати множину в квадраті??
|
|
Comments: Read 16 or Add Your Own.
|
|
Wednesday, April 18th, 2012
|
|
|
|
У супермаркетах та на овочево-фруктових розкладках зараз очі розбігаються, стільки можна скуштувати сортів яблук з дивацькими назвами - лігольд, айдаред, джонасголд і т.д. А от мені цікаво, чи десь ще вирощують антонівку, паперівку, білий налив, симиренку (стару справжню, бо в тої, що зараз продають в супермаркетах, смак зовсім інакший)? Чи, як і в інших галузях рослинництва, всі вітчизняні сорти вже практично втрачені, і їм на зміну прийшли західні?
|
|
Comments: Read 8 or Add Your Own.
|
|
Saturday, April 14th, 2012
|
|
|
Новина ще березнева, але знову на неї натрапив та вирішив відреагувати. Навіть чудово розуміючи, що електронні енциклопедії зручніші та швидші, не можу не висловити жаль за паперовими, які відходять у минуле. Скільки годин я провів у дитинстві/юнацтві, гортаючи енциклопедії в бібліотеках та енциклопедичні словники вдома! Перескокував з однієї статті на іншу, роздивлявся таблиці та карти, просто гортав сторінки навмання. Звісно, зараз це можна замінити "серфінгом" по Вікіпедії, але відчуття, ясна річ, вже не те. Чого був вартий сам лише специфічний запах паперу та палітурки енциклопедій!..
Отже, решта новини:
Зараз від паперової версії енциклопедії видавництво отримує менш ніж 1% прибутку, це на думку керівника видавництва Хорхе Кауса, вказує на відсутність достатнього попиту на друковану версію енциклопедії. За останні 11 років попит на енциклопедію значно зменшився через конкуренцію з боку онлайнової Вікіпедії і вже існуючої цифрової версії Британської Енциклопедії.
Ціна за друковану версію видання сягнула 1,395 доларів, що спонукало багатьох користуватися швидше онлайн-версією Британської Енциклопедії чи безкоштовною Вікіпедією. Критики часто вказують на те, що на відміну від друкованої Британської Енциклопедії, Вікіпедія регулярно оновлюються десятками тисяч користувачів із більш широкого кола питань ніж друкована версія. Незважаючи на це, керівництво Британської Енциклопедії висловили впевненість у тому, що читачі друкованої енцилопедї по достоїнству оцінять стиль їхніх статей, а також і досвід експертів, які їх написали.
Найбільшу кількість друкованих томів Британської Енциклопедії придбали у 1990 році, коли було продано майже 120 000 екземплярів. Друковане видання 2010 року буде останнім в історії енциклопедії. На сьогодняшній день вже продано майже 8000 комплектів багатотомника і ще 4000 залишаються у продажу.
(http://uk.wikinews.org/wiki/%D0%94%D1%80%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%96%D1%8F_%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%95%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%97_%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%88%D0%B5_%D0%BD%D0%B5_%D0%B2%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%B5)
|
|
Comments: Read 3 or Add Your Own.
|
|
|
![[info]](http://l-stat.livejournal.com/img/userinfo.gif?v=92.1){kind=small}
dmytro's journal
